Постанова про того, хто помолився за своїм судженням, а потім дізнався, що помилився в напрямку кибли
Чи дійсна молитва того, хто доклав зусиль у визначенні кибли, а потім виявив, що молився не в її бік, і чи зобов'язаний він повторити?
Той, хто доклав зусиль у визначенні сторони кибли й помолився, а потім дізнався про помилку, — його молитва дійсна і повторення з нього не вимагається, бо він зробив те, що було в його силах.
Тому, хто доклав зусиль і помолився, а потім дізнався про помилку, молитва зараховується, і повторення не вимагається після закінчення часу; повторити її у відведений час бажано.
Той, хто помолився за своїм судженням, а потім переконався в помилці, зобов'язаний повторити молитву — і в її час, і після нього, — оскільки обернення до кибли є умовою, невиконання якої з'ясувалося.
Той, хто знає ознаки кибли, доклав зусиль у подорожі й помолився, а потім дізнався про помилку, — його молитва дійсна і повторення з нього не вимагається, на підставі слів Всевишнього: ﴿فَأَيْنَمَا تُوَلُّوا فَثَمَّ وَجْهُ اللَّهِ﴾ (аль-Бакара, 115) та хадиса Аміра ібн Рабії. Якщо ж він молився не в подорожі, а за місцем проживання, і помилився, то повторює її.