Постанова про виголошення «Амін» та про його виголошення вголос після аль-Фатіхи
Яка постанова про виголошення «амін» після аль-Фатіхи, і чи виголошується воно вголос чи про себе?
Виголошення «амін» — сунна для імама, того, хто молиться за ним, і того, хто молиться самотою, після аль-Фатіхи, і виголошувати його про себе — сунна і в гучній, і в тихій молитві.
Виголошувати «амін» про себе бажано для того, хто молиться за імамом, і того, хто молиться самотою; імам виголошує його про себе в тихій молитві й не виголошує в гучній.
Виголошення «амін» — сунна для імама, того, хто молиться за ним, і того, хто молиться самотою, після аль-Фатіхи; у гучній молитві його виголошують уголос усі, а в тихій — про себе.
Виголошення «амін» — сунна для імама, того, хто молиться за ним, і того, хто молиться самотою; імам і той, хто молиться за ним, виголошують його вголос у гучній молитві — на підставі хадиса Ваїля ібн Худжра — і про себе в тихій.