Як новонаверненому мусульманинові ставитися до батьків-немусульман
Яка постанова про шанобливість і благодіяння до батьків-немусульман, і доки сягає послух їм?
Благодіяння до батьків-немусульман обов'язкове — словом, ділом і утриманням за їхньої потреби. Їм підкоряються в тому, що не є гріхом, і ніколи — у невірʼї. Сура «Лукман», аят 15.
Підтримувати звʼязок із батьками-немусульманами й ставитися до них добре — благодіянням, служінням і лагідністю — обовʼязково, а непошана до них заборонена. Їм не підкоряються, якщо вони велять невірʼя чи гріх, і при цьому обовʼязок гідно супроводжувати їх лишається.
Шанобливість до батьків-немусульман обовʼязкова: утримувати їх за потреби, говорити з ними лагідно й молитися про їхнє настановлення. Їм не підкоряються в гріху.
Шанобливість до батьків-немусульман обовʼязкова — благодіянням, служінням, лагідністю й відвідинами, — а непошана до них заборонена. Їхнє утримання не є обовʼязковим за різниці в релігії, і їм не підкоряються в гріху перед Богом: ﴿وَإِن جَاهَدَاكَ عَلَىٰ أَن تُشْرِكَ بِي مَا لَيْسَ لَكَ بِهِ عِلْمٌ فَلَا تُطِعْهُمَا وَصَاحِبْهُمَا فِي الدُّنْيَا مَعْرُوفًا﴾ Сура «Лукман», аят 15.